- Ты такой замечательный, - розчулилася вона. - Почему не хочешь стать более мужественным?

- Рано еще, - засоромився Боря.

Із собою Ольга принесла реквізит, кілька екземплярів сценарію - все необхідне для театральної постановки.

- Сейчас мы с вами попробуем поставить сцену – вам нужно взбодриться, - сказала Сумська хлопцям та дівчатам. - У нас есть несколько персонажей. Один из них – женщина после пластической операции.

«Фабриканти» переглянулися оцінюючими поглядами, кому серед них цей образ підійде більш влучно, але Ольга сама взялася за розподіл ролей.

- Женщину будет играть Боря, - оголосила вона, посміхнувшись, - очарование наше. Сыграть женщину так, чтоб все поверили – это непросто. Давай попробуем, Борис. Кстати, по постановке, тебя зовут Кристина.

Роль хірурга дісталася Вадиму Олійнику, а Регіна стала його помічницею.
Хлопці та дівчата переодяглися у білі медичні халати та ковпаки, Апрєлю допомогли перевтілитися, обв'язавши його обличчя бинтами, і розпочали гру.

- На кого я похожа! - щодуху кричав Борис відповідно до сценарію, побачивши своє відбиття у дзеркалі.

- Осторожно, связывайте ей руки! - увірвавшись до кімнати, кричав Вадим Олійник в образі хірурга.

Пацієнтка з Борі вийшла вкрай неспокійною - Апрєль, брикаючись і лементуючи, так і норовив сильніше вдарити Олійника.

- Мне еще замуж выходить!.. На кого я теперь похожа? Ничего, отольются тебе мои слезы.

Навіть Ольга Сумська пробувала вгамувати «фабриканта».

- Не забывай, Боря, на тебя уже должен подействовать укол с успокаивающим, - тихенько підказувала вона.

Закінчили сценку «фабриканти» втомленими та захеканими.

- Молодцы, - похвалила хлопців та дівчат Сумська. – Времени у нас было немного, но каждый из вас успел показать себя.